Мій сад у Арктиці та інші спогади

У цій книзі зібрано неоціненні спогади розмаїто обдарованого літератора-інтелектуала – літературного критика, літературознавця, публіциста, радіожурналіста, учасника й дослідника українського літературного процесу 1920-х–1970-х років – Юрія Лавріненка (3 травня 1905, с. Хижинці Звенигородського повіту Київської губернії – 14 грудня 1987, м. Нью-Йорк, США). У них розкривається сприйняття Юрієм Лавріненком самого себе у дзеркалі різних обставин його дитинства, юності й зрілості, початок якої пов’язаний з Харковом кінця 1920-х–1930-х років. Саме це місто на той час було центром культурно-мистецького життя підсовєтської України. І саме в ньому мемуариста звела доля з кількома знаковими особистостями історії української пореволюційної культури.

Усе, що було написано і зроблено ним, залишалося недоступним для ознайомлення й дослідження за совєтського режиму, оскільки в 1930-х роках Юрій Лавріненко був репресований, а в роки Другої світової війни емігрував за кордон.

Видання підготовлено за матеріалами, які надала до друку донька Юрія Лавріненка – Лариса Лавріненко, що мешкає у США.