Форма голосу. Том 2

Минуло п’ять років, відколи Шьоя Ішіда востаннє бачив Шьоко Нішімію — свою колишню однокласницю, якій він заповзято й натхненно отруював життя. Дівчина думала, що залишила ці пекельні дні в минулому, але для Шьої історія не скінчилася. Він усвідомив, що страшенно завинив перед Шьоко, й хоче перепросити. Увесь цей час він шукав способу поговорити з нею. Сказати, як йому шкода. Сказати, що він змінився. Сказати, що вважає Шьоко чудовою людиною і що хотів би більше не бути для неї поганцем. Але як висловити все це, щоби Шьоко справді його почула? І що як уже запізно?